Дощу чекаю. Важко поливати,
А пити хоче, ну, буквально все.
І хмари враз взялися походжати,
А вітер їх і крутить, і несе.
На дощик сподівалася, благала
І думала, що він, таки, пройде.
Така вже чорна хмара насувала,
Та з неї і не крапнуло ніде.
А хмари то чорніли, то синіли,
Клубком котились, холодом тягли.
А вилитись дощем не захотіли
І зрештою під вечір відійшли.
І небо зразу гарно посвітліло,
Та не надовго, нічка підійшла.
Зірками чорне небо заіскрило…
А я город, таки, не полила…
Мабуть, що завтра буду поливати,
Стомилася сьогодні, майже сплю…
Чарівна нічка підійшла до хати.
Я завтра квіти все-таки поллю.