Ідуть дощі... То ж холодно і сиро.
І стукотять краплини по вікні.
Та я живу з природою у мирі
І в теплім домі затишно мені.
Неділя нині... То ж не до роботи.
Диван і книжка, іноді кіно.
А йти кудись, чогось нема охоти.
Кидає вітер дощик у вікно...
І зазиває вдома посидіти,
Бо сіро й сиро, сонце не блищить.
То ж треба щось смачненьке наварити
І вдома святкувати гарну мить.
Бо вже весна у мене на порозі,
Хоч дні бувають дощові й сумні...
Та йде весна і по її дорозі
Цвітуть, мов диво, квіточки ясні.