Душа моя чогось співає,
І стільки радості в ній є,
Здається і причин немає,
Та знає щось душа своє…
Того й співає і сміється,
Бо стільки щастя навкруги.
І все таким легким здається,
А в квітах-травах береги
І річка блискітками грає,
Блакить небесна угорі,
У парку пташечка співає,
Півонії цвітуть в дворі.
І так чарівно, так красиво,
Неначе казка дивосвіт!
Хіба ж не щастя і не диво…
І все це кличе у політ!