Які чарівні є місця у нас,
А на Землі їх просто не злічити!
Побачити це диво саме час,
Обов’язково треба це зробити!
Хоч, правда, не побачиш все, на жаль,
Те, дивовижне що у цьому світі.
Та душу хай не гложе ця печаль,
Бо для людей усі шляхи відкриті.
Аби хотілось подорожувать,
Для себе казку й дивину відкрити.
Тож головне не просто існувать,
А повноцінно і цікаво жити!
І бачити красу оцю довкіл,
Що лине в серце і дає натхнення.
Вона у полі, біля міст і сіл,
У ній тепло своє і одкровення.
Вона у волошкових небесах,
У білій хмарці. Лише придивися…
Вона у доброті, в людських серцях,
Лиш до краси душею прихилися.