Завжди потрібно «Дякую!» сказати,
Як хтось хороше й добре щось зробив.
Подав вам руку вмить, щоб не упасти,
Притримав двері, може похвалив…
Зробив хороше діло з добротою,
Чи допоміг дорогу перейти…
Всміхнувся посмішкою вам ясною,
Чи добрим словом зміг допомогти.
Чи в транспорті вам місцем поступився,
Та поглядом підтримав в певну мить…
Чи заступився, просто заступився,
Коли на вас обрушився весь світ…
Чи виручив когось в скрутну хвилину,
Нагодував чи одежину дав…
Чимсь допоміг і захистив людину,
І вислухав та ще й поспівчував…
Чи дав напитись серед дня ясного,
Зігрів, можливо, у холодну ніч.
Нам слово «Дякую» не коштує нічого,
Але, повірте, не у грошах річ.
А в щирості, що кожен відчуває,
У доброті, що від душі пливе.
Багато дуже — слово означає,
Воно потрібне людям, бо живе.
Воно душі торкається, мов ласка,
Передає в собі людське тепло.
То ж дякуйте за все, за все, будь ласка,
Щоб людям добре й радісно було.