В синім небі срібні павутинки
Все летять кудись собі, летять.
Діамантом росяні краплинки
На траві під сонечком блищать.
Бабине це літо відлетіло
І теплінь за ним біжить куди?
Потім все в природі посіріло,
А затим приходять холоди.
Я на тебе, осене, сердита,
Бо зробила ти таке дарма.
Є період бабиного літа,
А от дідового літечка — нема...
— Того літа не догнать, дитино,
Відлетіло в вирій, не вернуть.
Час летить нестримно і невпинно,
Серденьку малому не збагнуть...