Дітей завжди виховувати треба,
Бо діти — це країни майбуття…
Любити щиро, прихилити неба,
З культурою в душі вести в життя.
До праці й до науки їх привчити,
Щоб у душі їх сонечко цвіло.
Щоб вміли діти мислити й любити,
Й від них до всіх тепло чарівне йшло.
А виховання — це складна робота.
Початок виховання йде з сім’ї.
А далі їх виховує спільнота,
Тож забаганки в кожного свої…
А в школі менш приділено уваги,
Хтось вирішив все скласти на сім’ю.
Мережам надаються переваги…
Та думку маю я на це свою.
Ми дітям мусимо культуру прищепити,
Бо це повага, щирість, доброта,
Духовна мудрість, вміння чесно жити,
Це інтелект і це любов свята.
У вихованні є чеснот багато
І їх у душах треба зберегти.
Щоб всі могли летіти в світ крилато
І по Землі цій праведно іти.
Тож в школі виховання необхідне,
Щоб мудрістю наповнити серця.
Та й на гуртках позашкільних потрібне,
Якщо вже чесним бути до кінця.
Культуру поведінки прищепити,
З цим діти виростуть й підуть в життя.
Й тоді в суспільстві стане легко жити,
Добрішим стане й світлим майбуття.
А вчителі уміють добре вчити,
Виховувати добрість і тепло,
Щоб дітям легко стало в світі жити,
Щоб у суспільстві добре всім було.