Дитино, підніми голівку вгору.
Ти бачиш скільки зір там мерехтить?
Серед цього безмежного простору
Ми маєм щастя на Землі прожить.
Земля — планета і найбільше диво,
Не знаємо чи є десь світ такий.
А на Землі так гарно, так красиво.
Наш світ чарівний, дивний і живий...
Весна приходить і Земля квітує,
А літечко плоди дарує нам.
Осіннє диво всіх довкіл чарує,
В зимі приходить час холодним снам.
Землі природа дуже розмаїта,
Є місце змінам, холоду й жарі.
На дві третини вся водою вкрита,
І синє небо кличе нас вгорі.
Така от куля, голуба планета.
Мала планета в Космосі пливе.
Жива Земля, наснага для поета,
Вона жива, бо все на ній — живе.
Живі рослини і живі тварини,
Живі річки, озера і моря.
Є місце для розумної людини
І всім нам світить Сонечко — зоря.
От тільки людям треба це збагнути,
Не оступитися, байдуже не пройти.
Потрібно дуже мудрими нам бути,
Щоб Землю-диво внукам зберегти.