Живе людина і про диво мріє,
Бо хоче щастя, радості й тепла.
І у людини є в житті надія,
Що завжди всіх до сонечка вела.
Надія, диво і чарівна казка,
А як без них пройти усі путі?
Людину гріє сонечко і ласка,
І це багато значить у житті.
Бо диво-мрія в небо піднімає,
В політ нас кличе, крила нам дає.
Вона велику творчу силу має,
У ній чарівність і наснага є.
Без мрії й казки жити неможливо,
Вона нас кличе на стежки нові.
Нам відкриває світ, веде у диво
І горизонти вже, немов живі,
Нас кличуть вдаль, зовуть в нові простори
Живи і мрій, вперед до них іди.
І вже не втримають ані моря, ні гори!
О! Мріє, казко! Нас вперед веди!