Живи, Україно
Живи, Україно! Нам треба встояти —
Ти світ захищаєш своїми грудьми!
Підтримують люди нас всі! Їх багато!
Та всі лиш за нами, попереду — ми!
Так, Воїни Світла — це наші синочки
І доньки-красуні стоять у борні.
Дівчатам на голови б ніжні віночки,
І щоб усміхались їх очі весні…
Але йде війна і жорстока, й кривава,
Народ згуртувався, на подвиг іде.
Лунатиме потім в віках наша слава,
А орків скажених не буде ніде.
Та зараз війна і нам треба встояти,
Усіх окупантів прогнати з землі,
На місце скажену Росію загнати,
Та знищити тих, хто прийшов, взагалі.
Не може їм бути тут іншої кари,
Лиш смерть від меча, що його підняли
Й по людях наносять смертельні удари…
Чого ви до нас, в Україну прийшли?
Не буде вам щастя, не буде в вас долі,
Країни й народи вас всі прокляли!
Хотілось війни? Ваші трупи у полі…
А ми волю й гідність свою зберегли!