Живу й радію
Живу й радію сонечку вгорі,
Найпершим квіточкам і вітерцеві,
Горобчикам сіреньким у дворі,
Казковому й теплесенькому дневі.
Живу й радію, що росте трава,
Що небо синє, а вітрів немає.
Радію, що здорова і жива,
І що синичка весело співає.
Радію, що зима вже відійде,
Весна прилине, все довкіл розквітне.
І буде гарно, дощик враз пройде,
А сонце буде тепле і привітне.
Живу й радію, що така краса
У цьому світі, все таке чарівне…
І ці бездонні вічні небеса,
Й моє довкілля надзвичайне, дивне…
Живу й радію й дякую за все
Що маю. Маю ж я — багато!
Ну, а життя удаль мене несе
І кожен день — це благодать і свято!
Живіть простіше і радійте й ви
Здоров’ю, щастю, сонечку в зеніті.
Не раджу опускати голови,
Бо жити випало нам раз у цьому світі.