А я всьому радію, мов дитина:
І сонечку, що раненько встає,
У небі синьому пливе хмарина —
І в цьому щастя теж для мене є.
Ялиночки вже світяться вогнями,
А надворі ще квіти і тепло.
Непевна тиша, що нараз над нами —
Усе на серце радістю лягло.
Живу сьогодні, зараз, в цю хвилину,
Й життя своє люблю, понад усе…
Хоч нас не раз, неначе ту стеблину,
Життя штовхає, крутить і трясе.
І це непросто — це оті уроки,
Що нам воно так щедро надає.
Бо далі робимо ми розумніші кроки.
І в цьому мабуть сенс великий є.
Тож я не скімлю, а всьому радію,
Бо є щодень щось світле і нове.
І від краси душею я світлію…
А час нехай летить, біжить, пливе…