Надія Красоткіна

А—Я

Живімо гарно

Поки ми всі живі і маємо ще силу,
Частіше зустрічаймося з людьми,
Бо сонечко вже котиться до схилу
І нас все менше, бо не вічні ми.
Тож один одному всміхаймося частіше,
Ходімо в гості часто залюбки.
Живімо весело і трохи яскравіше,
Та не перемиваймо кісточки,
А творчістю займімось, щось робімо,
Багато ще завдань у всіх нас є.
У спокої і в радості творімо,
Завжди робити треба щось своє.
І друзів в домі зустрічаймо щиро,
Не віддаляймося, єднаймося усі.
Дай, Боже, нам здоров’я ще і миру,
Щоб зустрічати ранки у росі.
Частіше треба вийти погуляти,
Красу розглянути, що на лугу…
Пройтися в парк і навіть помовчати,
Побути просто у своїм кругу…
Тож поки ще живі, то треба жити!
І йти вперед до самого кінця.
Цей світ чарівний і людей любити,
Щоб сонечком світилися серця.