Наш край — це дім для кожної людини,
Його колиска із дитячих літ.
Тут мудрості народної перлини,
Чарівний, наче казка, дивосвіт.
Високе небо ласкою синіє,
Листок вербовий річечка несе.
В дитинства тут народжується мрія,
Земля дарує для людей усе:
І мудрість, й ласку, і велику силу,
Міцне здоров’я із води й роси.
Дає талант, натхнення, дужі крила,
І не шкодує для людей краси…
Хоч всі ми різні, інші в нас родини,
І пращури в нас різними були.
Та всі ми діти — діти України!
І треба, щоб у дружбі прожили.
Бо Україна для усіх нас мати,
Свою любов нам щедро віддає.
Тому її не можна роз’єднати,
Вона — єдина! Вся! Уся, як є!
Вона одна-єдина, неподільна!
І Схід, і Захід, і Одеса, й Крим.
Для громадян її — вона є спільна,
Тому у мирі й злагоді живім.
В нас Батьківщина світла і чудова,
А, щоб всі люди мудрими були,
Для нас усіх одна державна мова,
Щоб ми у розумінні прожили.
Живімо дружно у своїй родині.
Народ ми український тут, таки.
То ж будьмо мудрі. Слава Україні!
Героям слава! Слава навіки!