Не можна із душі прогнати зло
Таким же злом. Тут інший є закон.
Щоб зла в чиємусь серці не було,
Перебороти пробуйте добром.
Бо зло росте, якщо додасться зло,
І проникає у людську глибінь.
А ви додайте серденька тепло
І неба чисту-чисту голубінь
В свої слова, у погляди свої
І добротою ніжно прихистіть,
Щоб радості побігли ручаї…
І з сонечком в своїй душі живіть.
Тоді душа в людини оживе,
А темінь зникне і прийде любов.
І почуття заполонить нове,
Й людина, мов позбудеться оков,
Що злом стискали серденько її
В душі людській розквітне щастя сад…
І заспівають щиро солов’ї,
Й настане врешті всюди мир і лад.