Підняти настрій — нелегке завдання,
Бо і надворі, і в душі пітьма.
Пішла б у світ за очі без вагання,
Та сил нема і радості нема…
Чого то так? Немає перспективи?
Підтримки від людей чогось нема.
А осінь навіва сумні мотиви
І зовсім скоро прийде в двір зима.
Аби хоч в душу холод не впустити,
А він все норовить туди зайти…
А з ним в душі так важко в світі жити,
Від серця треба зиму відвести.
Підняти настрій й просто треба жити,
Та як? Та як? Якщо не треба ти…
Всі дні і ночі просто волочити
Без радості, без щастя, без мети?
Мов пташка, думка тріпотить тривожна,
А час безжально забирає все…
По-різному прожити вік свій можна
І хай попутний вітер вдаль несе…
А я не хочу, Жити — це творити,
У мене думка є на це своя.
Активно й творчо хочу вік прожити…
А якщо ні, то нащо в світі я?