Живу, як є. Життю і дням радію,
Що вносять в повсякденність новину.
Живу, як є… Можливо щось не вмію,
Долаю, як умію, крутизну,
Що часом виникає на порозі.
І жити вчуся всі наступні дні.
Не знаю скільки йти ще по дорозі,
Та дні мої всі гарні і ясні.
Бо я в житті не кривдила нікого,
Допомагала й словом, й чим могла.
Старалась позбавлятися брудного,
Вділяла кожному любові і тепла,
Ділилася турботою й словами,
Несла у білий світ своє тепло,
Щоб більше щастя стало поміж нами,
Щоб усмішкою личко розцвіло…
А як там хто сприймав мене — не знаю.
Та щирою я до людей ішла.
І зараз я добра усім бажаю,
Щоб доля завжди мала два крила.