Не треба і відходити далеко,
Щоб зняти літню радість і красу.
У синім небі чайки і лелека,
А на пелюстках вдосталь є роси
Чи то краплинки дощику рясного,
Що вранці-рано йшов у тишині.
Тут стільки фарб і цвіту запашного,
І все це любе й дороге мені.
Мій двір усіх приваблює красою,
Тут квіти є, порічки на порі,
Смородиною вабить запашною.
І синє небо з хмарками вгорі.
Краса і спокій, двір, як чаша повна.
Квасоля вже зібралася в стручки.
І комашня над цвітом невгамовна:
Метелики і мухи, та жучки…
Життя вирує. Як не вирувати,
Коли і тепло, й світло, дощик ллє.
Усе спішить рости і розквітати,
Поки ще літо і тепло скрізь є…