У школі все моє життя пройшло.
Спочатку вчилась, бігла на уроки…
Я відчувала там душі тепло,
Й робила в ній свої найперші кроки.
Було все вперше: радощі й жалі,
Надії, сподівання, перемоги,
Невдачі і великі, і малі,
Та радощами встелені дороги.
Душа там формувалася моя,
Навчилась я себе перемагати.
У школі, як і всі зростала я,
Та дуже доброю хотіла стати.
І до людей нести душі тепло,
Щоб потім доброті дітей навчати.
Щоб світле й гарне в них життя було,
Хотіла їм все краще передати.
І знову школа, діти і дзвінки…
Веселі усмішки, уроки та розваги.
З кульбаб жовтеньких у дівчат вінки,
А в хлопців більше до стрибків уваги.
Та діти стали долею мені —
Такі прекрасні і такі всі різні:
Веселі, запальні, смішні, ясні…
А головне усі близькі і рідні.
У школі все життя моє й пройшло.
Життєвий шлях свій правильно обрала.
З дітьми мені так затишно було,
У школі щастя й радість я пізнала.