Життєві миті

І ранок, й день приносить щось нове,
Щось незрівнянне, гарне і натхненне.
Людина кожну мить свою живе
І це її життя, життя щоденне.
Тож миті треба цінувати всі,
Вони ж нові і завжди неповторні.
Ось вранці квіти у рясній росі,
Й метелики гарненькі та проворні!
Здалеку чути трелі солов’я,
І вивільга про щось своє гукає.
Дивлюсь на світ й захоплююся я,
Він чари просто дивовижні має.
Бо все у нім казкове і живе,
Приваблює, захоплює, дивує…
Ген біла хмарка в небесах пливе,
І синьо льон удалині квітує…
Он половіють на ланах жита,
І яблунька та грушка достигає…
Земля прадавня наша і свята,
Усе для щастя і достатку має.
Тому її нам треба берегти,
Любити й турбуватися щомиті.
Щоб деколи в м’якій траві лягти
І милуватись сонечком в блакиті.
Тому потрібен мир на всій Землі,
Й садами треба землю засадити.
Щоб люди у достатку і теплі
Могли на ній спокійно й гарно жити.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна