Жовта осінь
В природі осінь жовта, чарівна.
Захоплююча, просто несказанна.
Притягує й дивує нас вона,
Бо кожна днина чарівна і ждана.
Одного дня все в сонці золоте,
А іншого — дощить і поливає.
То вітер листя кружить і мете,
То спокоєм природу огортає.
Непередбачувана в осені краса,
Вона щоразу серденько дивує.
То кличе серце в сині небеса,
То раптом зірочки вночі дарує.
То квітами чарівно зацвіте,
То райдугу розвісить над рікою,
Під ноги кине листя золоте,
А то огорне серденько журбою.
То ж в осені і диво, й казка є,
Печалі в ній і радості багато.
Та кожен бачить в осені своє,
Хто сум, журбу, а інший диво-свято.