Жовтава осінь виграє листками,
В дворах ще гарно квіточки цвітуть.
А вдень ще сонце світиться над нами,
І білі хмарки іноді пливуть

У синім небі, там краса безмежна
Та білі павутинки ще летять.
Пора осіння дивна і бентежна…
Вночі нерідко і вітри свистять,

Та ллють дощі холодні. Так буває,
Тож хочеться всі двері зачинить.
Хай холод ще до нас не заглядає…
Хай казка вечорами скрізь звучить

Й приносить радість та дає надію,
Щоб довго ми могли у казці жить.
Хай диво-осінь про хороше мріє,
А час проворний хай собі біжить…