Погожий ранок ніжно засвітився
І сонечко заглянуло в вікно.
На склі промінчик тонко заіскрився
Так гарно не було у нас давно.
А це вже жовтень вранці розпочався
І господиня осінь у дворі.
А світ увесь у ніжні чари вбрався
І небо загадкове угорі.
Чарівний світ. Хоч вранці прохолода,
Та вдень усіх порадує тепло.
Нас різнобарв’ям радує природа
Ще золотавим розфарбує тло.
А небо ніжно-ніжно голубіє
І білі хмарки в дивному танку.
Високо десь народжується мрія,
І павутинку щось несе тонку.
А що несе, бо вітерцю ж немає…
Хіба що промінь сонечка бува…
А павутинка світиться і сяє
Й здається серцю, що вона жива…