Дивлюсь на світ відкритими очима...
Тож бачу в ньому і добро, і зло...
Дорога в майбуття несповідима
Й сьогодні так, як і завжди було.
Ніхто не знає, що там далі буде,
Кого спіткає радість чи біда...
Тож йдуть собі у невідомість люди,
І зажди поруч бродить смерть бліда...
Надія є на краще й сподівання,
І мрія є у кожного в житті.
Тож летимо усі ми без вагання,
Стараємось не збитися з путі...
Та жити хочемо всі гарно і чудово,
Для цього робить кожен щось своє...
Й душа чиясь співає світанково,
Бо в неї крила для польоту є...
А хтось піднесення не відчуває,
Й не може підлетіти в небеса.
А інший світиться добром, літає,
Його чарівність манить і краса...
Такі всі різні, але всі ми люди,
І для життя з’явились на Землі...
Та без добра й любові нас не буде,
Ми просто згинемо у темені, в імлі...
Тож душі сонячні нам треба мати,
У світ любов і щирість всім нести.
З дитинства треба вчитися літати,
Й свою орбіту сонячну знайти.