Візьми, дитино, промінець в долоньку,
В бездонне небо пильно подивись.
І ниточку від сонця теплу й тонку
Ти людям подаруй і посміхнись.
І цілий світ до тебе посміхнеться,
І кожна квітка в ранішній росі
До серденька любов’ю пригорнеться,
І подобрішають від щастя люди всі.
Наповни власне серце добротою,
Теплом з землі та сонечка, й води,
Красою світу, щирістю святою
Й по світу завжди з посмішкою йди.