Найкраща в світі рідна Україна —
Промінчик світлий, зірочка ясна!
З усіх країн і місць — одна-єдина,
Священна і, мов казка, чарівна.
До неї прикипіла я душею,
Тут світ побачила й пішла у майбуття.
Тож нерозривна я навіки з нею,
В ній назавжди усе моє життя.
І перша пісня, і чарівна казка,
Верба плакуча й чисте джерельце…
І цвіт калини, й материнська ласка…
Ніколи серце не забуде це…
Тут все уперше — сонечко в блакиті
І подих вітру, райдуга рясна…
Найщасливіші, дивовижні миті:
Зима казкова й трепетна весна,
І жовта осінь, світла, золотиста,
І літечко, що сонцем виграє…
Найкраща пісня, чиста, промениста
Й легенда, що розказує своє
Щось вже минуле, древнє, неповторне…
Жарт іскрометний, казка чарівна.
І рідна мова, що до серця горне,
Що найдорожча в світі і одна…
Це рідний край, то що тут ще сказати?
Тут ми росли у щасті і в теплі.
Коріння наше тут і батько, й мати —
Це найсвятіше місце на землі…