Яке ж сьогодні небо синє й чисте,
Й не скажеш, навіть, що ото зима.
Яскраве сонце, навіть урочисте,
Морозу й снігу геть ніде нема.
В траві зеленій маргаритки-квіти,
Цвітуть собі і скрізь така краса,
Що хочеться сміятися й радіти,
Як глянеш у чарівні небеса.
А на травичці й паморозь розтала,
Що зранку посріблила всю траву…
Ну, от для щастя треба зовсім мало…
Спасибі вже за те, що я живу.