За кожен день в нас дорога ціна…
Така, що у словах не передати.
І горя ми вже випили сповна —
Немає з чим його і порівняти…
Ну, а війна вже скільки часу йде,
Біля кордонів міст і сіл немає…
І там уже людей нема ніде…
А горе й біль триває і триває…
Біда й розруха, в мінах всі поля,
Страшні розтяжки в лісі і в посадці…
І вже від кроків дибиться земля,
Сьогодні ми усі в кривавій пастці.
А от за що? За що це нам усе?
За незалежність і за нашу мову
Війна вбиває й нас усіх трясе,
Та нищить Україну світанкову.
І смерть несуть нам люті вороги,
Що прикидались друзями спочатку…
Та віддасте ви всі свої борги
За кожен двір, садочок і за хатку…
Бо бумеранг вертається завжди
І лиш до того, хто його кидає.
Ви матимете стільки горя і біди,
Як Україна вже сьогодні має.
І буде так! О, Боже, поможи
Нам вистояти й ворога прогнати.
Відвагу й міць у душі нам вложи —
Му мусим Україну відстояти!