За ніч надворі дуже засніжило,
Лежить сніжок легкий, неначе пух.
Повсюди так казково, біло-біло,
Поглянеш — аж захоплює твій дух…
Оце зимова казка дивовижна,
Бо вчора ляпавиця лиш була.
Ну, а за ніч зима зробилась сніжна,
Як ніби й справді казка ожила…
І я скоріше все фотографую,
Щоб в пам’яті це диво залишить.
Я на світлинах казку зафіксую,
Щоб пригадати дивовижну мить.