За що нас підлий ворог убиває

От і весна у кожному садочку,
Всміхнулась квіточками вся земля.
Співає гарно в полі і в лісочку,
Пробуджуються від тепла поля.
А в нас війна… Біда і лихоліття,
Та смерть і страх усе оповили.
Вже двадцять перше для людей століття,
Та мудрості віки не додали…
Бо скільки злості треба в серці мати?
Які тримати в голові думки?
Щоб на народ війною нападати,
Все нищити за помахом руки…
О! Скільки злоби, ненависті, люті
Людина може у собі нести…
Щоб свій народ тримати в тяжкій скруті,
Ще й на чужу країну їх вести.
Біда і смерть тепер кругом чигає,
І в тім немає нашої вини…
За що нас підлий ворог убиває
І лють свою несе ще з давнини?