Зависло небо
Зависло небо, стало непорушно
І цілий день висить собі й висить.
Так сіро-сіро всюди, незворушно.
І навіть час не швидко щось біжить.
Немов застигло все і змін немає,
А хмари відступати не спішать.
І дощ не йде, і сніг не випурхає,
Чого від них тепер уже чекать?
Надвечір більше ще посутеніло,
І морок темний все довкола вкрив.
Висіли хмари, сонце не світило.
Так день цей сірий в вічність відлетів.
Ну, то нехай! А завтра гарно буде,
Бо це ж весна: і сонце, і тепло!
І сонечку зрадіють добрі люди.
Так хочу я, щоб радісно було…