Загляньте в очі вашим матерям.
Вони глибокі, мов джерельця.
То усміхаються пісням,
Несуть тепло, що йде від серця.

Вони темніють, ніби ніч,
Іскряться радістю охоче.
Але не в тому, діти, річ,
Якого кольору в них очі.

А річ у тому, щоб з очей
В них не лились пекучі сльози,
Щоб не було сумних ночей,
А душу не пекли морози.

І щоб у ваших матерів
Не посивіли рано скроні.
А в душах сад вишневий цвів.
То ж простягніть до них долоні!

Це необхідніше для вас,
Щоб ваші душі не черствіли!
Ідіть до мами в добрий час.
Щоб очі їх вам серце гріли…