Задощила осінь
Вже просто з ночі осінь задощила.
Безперестанку в вікна стукотить.
Суцільна темна хмара небо вкрила
А дощ у листі все шумить, шумить…
Спокійно всюди, вітерець дрімає,
Листочки лиш від крапельок тремтять.
Та тихий спокій серце обнімає,
А крапельки пацьорками висять.
І так красиво стало і казково,
Це неповторна у природі мить…
Усе виблискує чарівно й веселково.
А дощ у листі все шумить, шумить…
Яка природа! Просто дивовижна!
І все це тішить, радує без меж.
А осінь в нас така прекрасна й ніжна
У кольоровім полум’ї пожеж,
Що зайнялися в чарівному листі,
В червонім і в рудому на дубах,
У жовтих кленах, що стоять іскристі,
В зелених й помаранчевих лісах.
Так осінь спокій всюди розливає
І це для роздумів і мрій чудова мить.
Вона тихенько про своє співає.
А дощ у листі все шумить, шумить…