От закінчився перший місяць літа.
А як же швидко пролетіли дні.
Земля теплом і сонечком зігріта,
Та солов’ї завершили пісні.
У них нові турботи, в них є діти.
Тож не до співу їм, не до пісень.
Їх доглядати треба і кормити,
І турбуватися за них вночі і вдень.
Тож будуть підростати пташенята
І усьому потрібно їх навчить:
Здобути їжу, в небеса злітати,
У цьому надскладному світі жить.
А потім треба в вирій відлітати,
Долати дуже небезпечну путь.
А вже затим прийде пора кохати,
Пташки до того часу підростуть
І заспівають щиро і натхненно,
Розбудять душі людям, зазвучать…
І навесні озветься світ пісенно,
Щоб все спочатку знову розпочать…