Танок веселий заметіль кружляє
Так швидко-швидко, наче заводна.
І пригорщами сніг в лице жбурляє…
Не дивлячись на те, що вже весна.

Ніхто не знає, де вона взялася,
Така нестримна заметіль швидка.
Над садом, полем жваво пронеслася,
Набрала темп швидкого гопака.

Й летить собі, все снігом застеляє,
Не видно квітів і стежок нема…
Гуде і свище, просто завиває,
Неначе повернулася зима.

Не можна вийти з теплої оселі,
Бо холодно надворі, вітер дме…
Такі ото прогнози невеселі
На восьме березня… Та все мине.

Бо хмари снігові, вони ж не вічні.
От висиплеться сніг і все пройде.
З-під снігу глянуть квіти симпатичні.
Зими неначе й не було ніде…

А сонце вийде, попливуть сніжинки,
І небо засиніє аж до дна.
Зима вернулась лиш на дві годинки,
Та балом править чарівна весна!