Який сьогодні ранок — дивовижно!
В прозорому серпанкові стоїть…
А сонечко всміхається так ніжно
І це чарівна, неповторна мить.
Тебе природа щиро пригортає,
І так приємно, затишно в душі…
Красу перед тобою розгортає,
Тож зупинись, натішся, не спіши…
Запам’ятай це диво світанкове,
Красу, що йде до серця глибини.
І не забудь це враження чудове,
Серпанок… В ньому верби, ясени…
І тиха річка, що пливе між ними,
І те тепло, що горнеться й пливе.
А ти ідеш стежками осяйними…
І ця краса вже у тобі живе.