А наше місто зовсім темне стало,
Як тільки ніч заходить на поріг.
Людей, машин на вулицях так мало…
Світліше, правда, коли випав сніг,
Та сніг розтанув, темінь знов повсюди…
Незвично якось, що пітьма довкіл.
І поспішають до помешкань люди,
Бо ніч зайшла до міст усіх і сіл.
А звикли ж ми, що все кругом ясніло,
Реклами у неонових вогнях!
Війна іде, тому все почорніло,
Гнів, біль панує у людських серцях…
А ворог не перестає гатити,
Щоб знищити усе довкіл і нас…
Нам треба в душах сонце засвітити
І об’єднатись всім у добрий час!
Щоб наші душі сонцем заясніли,
А доброта рясним дощем лилась…
Щоб співчувати й помагати вміли
І перемога наша відбулась!
Тому у душі темінь не пускайте,
Хай сонця промінець у ній горить!
Теплом, добром, турботою засяйте
І це в житті найкраща буде мить!