Засіймо щастям
Засіймо житом і пшеницею поля,
А добротою — всі людські серця!
Щоб Раєм стала для людей Земля,
Таким, мабуть, був задум у Творця…
Щоб був достаток і жила краса,
У квітах, як в вінку, земля цвіла.
Скрізь відбувались справжні чудеса,
Ну, а людина мудрою була.
І доброю, з любов’ю у душі,
За божими законами жила.
Тож бути добрим у житті спіши,
Не сотвори біди нікому й зла…
А доброту у дивосвіт неси,
В душі любові сонечко рости.
Чим більше ти любові віддаси,
То і сторицею її одержиш ти.
Засіймо щастям наші всі поля
І квіточками мудрості серця.
Щоб Раєм стала для людей Земля…
Таким, мабуть, був задум у Творця.