Надія Красоткіна

А—Я

Захист дітей

Так! Діти щастя, радість, справжнє диво!
Це ж в дивосвіт прийшло мале дитя,
Щоб жити в ньому радісно й щасливо
І ми дали дитині цій життя!
Тому дітей і захищати треба
Від бід, хвороб, від горя і війни…
Любити палко, прихилити неба,
Щоб в мирі й радості росли вони.
Вони малі і їх потрібно вчити,
Всьому тому, що людство здобуло.
Щоб легше їм було у світі жити,
І щоб цікаво й добре їм було.
До книжки й праці треба їх привчати,
Щоб вміли у душі любов нести.
Тому батьками терпіння треба мати
І до дітей із чистим серцем йти.
Їх треба не лише нагодувати,
Вдягнути, взути, в школу відвести…
Їм треба мудрість в голови вкладати,
Виховувати й по життю вести
За руку міцно, поки ще маленькі,
Щоб відрізняли доброту і зло.
Бо діти, наче пагінці тоненькі,
І треба їм, щоб затишно було.
Дітей ростити — це важка робота,
Без вихідних й відпусток тут нема.
Постійні стреси, клопоти, турбота…
Та як тебе дитина обніма,
То світ ясніє… Сонце ніжно сяє,
Життя, мов казка, справжня дивина…
Відразу віриш — сенс життя це має,
Бо кожна днина у житті ясна.