Заходить сонце. Тихо вечоріє.
Осінній спокій, тиша навкруги.
Вечірнє небо гарно рожевіє,
І чарівні, казкові береги.
А блискітки по хвильках розійшлися,
Підстрибують, пливуть в вечірній млі.
Промінчики останні розпливлися
І от вже ходить вечір по землі.
А в небі зразу й зірка зайнялася,
Така далека і така близька.
Мов свічечка горіти узялася,
Щоб стежечка у нас була легка,
Щоб ми не збилися, а йшли за нею,
Дороговказом служить на путі,
Щоб йшли ми в світ за доброю зорею
Й добро творили у своїм житті.