Захоплення
Прозорий дощ на пелюстках,
А колір — неповторний, ніжний.
Як поцілунок на вустах:
Жаданий, ніжний, милий, свіжий.
Такі в троянди кольори,
Що у словах не передати.
Мов сонце, що зорить згори,
І хоче землю обійняти…
Земля тепер в такій красі,
В квітковій кольоровій гамі.
Що задивляються усі
Коли проходять між квітками.
Це ж літо, літо і тепло!
Краса і світло, що й казати.
Аби то завжди так було,
То можна жити і співати.
І я в захопленні іду,
Сприймаю світ, як дивне диво.
Розмову з світом цим веду
І я щаслива! Я щаслива!