Радію літечку, та як же не радіти,
Як всюди радість, квіти і тепло!
Коли сміються і радіють діти…
А все навколо гарно зацвіло
І є вже ягідки червоні, солоденькі,
В зеленім лісі і гриби вже є.
І всюди маки квітнуть червоненькі
Й пташки співають різні про своє…
І я впиваюсь пишною красою,
Захоплююсь, бо всюди чудеса!
Спішу до річки стежкою в’юнкою,
А всюди не аби яка краса!
Ну а повітря, справді можна пити!
Немов нектар, який життя дає…
То як же цю природу не любити,
Як в ній усе найкраще в світі є.
Втішаюся, милуюся щоденно,
І кожен раз нове щось пізнаю.
І так живу — активно і натхненно,
І землю над усе люблю свою.