Захоплюючий світ навколо мене,
Все надзвичайне, просто дивина!
Квітуче, гарне, ніжне і зелене,
Неначе казка щира, чарівна.
Повсюди квіти — ціле розмаїття!
Відтінкам, кольорам нема кінця!
Краса пробуджує любов тисячоліття
І радістю наповнює серця.
І робить душу чуйною, ясною,
Вкладає ніжність милу у слова.
І піснею тривожить чарівною,
Бо ця краса найвища і жива.
Це треба вміти бачити і чути,
І відчувати порухи земні.
Красою перейнятись і збагнути,
Як радісні буваємо й сумні…
Та просто подивитися у небо,
Чи на луги, що у цвіту завжди.
Та до струмочка придивитись треба,
Що все біжить в жару і в холоди…
Захоплюючий світ… Та що й казати…
Усе, мов казка дивна, чарівна…
Й людина мусить все довкіл пізнати,
На те й людина на Землі вона.