Ох, як же зацвіли чарівно вишні!
Краса казкова, світла і жива…
Стоять дерева білі, дивовижні,
Ще й пташечка так весело співа…
Й душа радіє від такого дива,
Вбирає в себе всю красу Землі.
І я стою під вишнями щаслива,
У ніжності природи і в теплі…
І дякую за ці щасливі миті,
За подих вітру у моїм дворі
І за волошки, що синіють в житі,
Й за сонечко усміхнене вгорі.
За дрібний дощик, що з небес полився,
За все, що насолоду нам несе.
За ранок, що росою щедро вмився,
За щастя, радість, за красу… За все!