Надія Красоткіна

А—Я

Звучи, моя мово, у пісні і в слові

Звучи, моя мово, у пісні і в слові,
У справах хороших, в науці звучи!
Лети понад світом у час світанковий
Й на рідній землі більше вже не мовчи!
Тебе притискали, тебе зневажали,
Терпіла наругу ти й кпини усі.
Та врешті уже відбулася і встала,
І сяєш, мов сонце, у чистій росі.
Між мовами різними ти, мов перлина,
Одна з найчарівніших мов на землі.
В тобі і краса є, і ніжність дитинна,
Рушник вишиваний, пісні, журавлі…
Садочки вишневі й білесенька хата,
Криниця з журавликом ген край села…
І ти на кохання і добрість багата,
І слава козацька тут вічно жила…
В тобі стільки слів, що не можна й збагнути,
Прислів’їв, з якими усі ми росли.
Тебе відчувати потрібно і чути,
І треба, щоб люди мудріші були…
Щоб мову і край свій всім серцем любили,
Гордились, що є Україна свята.
Щоб мову повсюди свою боронили,
Бо в цьому є честь українця проста.
Ми — нація, ми українці гостинні,
Старі є традиції в нас і нові…
Культура своя в нас і власні святині.
Та воля була, є і буде в крові.
То ж всі повернімось обличчям до мови,
Бо мова — це зброя! Я нею горджусь!
І хай розцвітає наш край світанковий,
Моя Україна — це Київська Русь!

Подякувати

5168 7422 2562 7797

Відгуки
Коментарі Cackle