Ось 50! Все сонечком зігріте,
Як гарна казка, скрізь пташиний спів…
Це що, хіба літа? Це просто — літо
У шумові зелених яворів!

Хоч й зроблено людиною чимало,
Роки прожиті гарно, до пуття…
Та 50 — це все одно так мало,
Бо це лише середина життя!

Попереду роботи ще багато,
Нові чекають справи й відкриття.
Але про це не треба — нині свято,
То ж за прожите вип’ємо життя!

За все, за все, що нами пережито,
За те, що доведеться ще пройти.
Ще не прийшла пора збирати жито,
Ми ще йдемо до власної мети!

І ваше сонце поки що в зеніті,
А молодість у серденьку цвіте.
То ж будьте найщасливішою в світі,
І пам’ятайте, думайте про те,

Що ви одна у себе — це важливо,
Любіть себе і дуже бережіть.
Життя людини — це велике диво,
Здорові будьте, в радості живіть!