От і осінь! Ти вже́ прилетіла,
Хоч і в пору, та якось неждано.
Дрібним дощиком нас окропила,
Усміхнулася сонечком славно.
І ступаєш по мокрій стежині,
По травичці шовковій у лузі.
Небеса усміхаються сині,
Розлилися тумани в окрузі.
Стало тихо у лісі й на річці,
Часом в небі ключі журавлині.
І купаються хмари в водичці,
Червоніють плоди на калині.
На Землі все приходить у пору.
Все збулося, вродило, доспіло…
Літо красне знялося угору
Й за пташками услід полетіло.
Здрастуй, осене! Раді стрічати.
Подаруй нам ще ясного неба,
Щоб заходило сонце до хати…
І тоді буде все так, як треба…