Земля заснула, сон дітей колише.
Прийшов спочинок душам і серцям.
А тиха ніч чарівну казку пише
І відкриває диво — Всесвіт нам.

У небі зір — нікому не злічити!
Яка безмежність скрізь і далечінь…
Та зірочкам лише вночі світити,
А вдень для нас — небесна голубінь.

Вночі вгорі усе живе і дише,
Вирує і вогнем палахкотить.
А тиха ніч чарівну казку пише…
Повідай нам, куди усе летить?