Земля моя заквітчана й казкова,
Уся в садочках, в чарах, у лісах.
Це наша Україна світанкова!
Тут вже свої пісні виводить птах...
Щебечуть ластівки і соловей співає.
Від їх пісень, аж серденько щемить...
А вивільга своє щось витинає
І це чарівна, дивовижна мить!
Ще неповторні линуть аромати
І щось нове приносить кожен день.
І як усе це в слові передати?
Не розгубити чарівних пісень...
А зберегти у серденьку навічно
І донести доступно до людей...
Щоб зазвучали гарно і музично
Та просто виривалися з грудей.