Земля моя, вона така красива!
І стільки щастя й радості на ній,
Краси багато і багато дива…
Хвилиночку задумайся, постій…
Поглянь у небо — там є вільна воля,
У ньому завжди різна дивина.
Серед квіткового спинися поля,
Натішся чарами його сповна.
Малим струмочком тихо помилуйся,
Джерельцем чистим, що немає дна.
Від ароматів й звуків розхвилюйся,
Уся природа й справді — чарівна…
Лиш придивися і зумій прийняти
Усе, що рідний край тобі дає.
Умій серденько власне закохати,
В красу земну, яка навколо є.